Маленькі люди…
Та з великими серцями.
Я душу грію просто поруч з вами.
Ростіть, зростайте,
Розвивайтесь і літайте,
Та доброту і щирість не втрачайте.
Нічим їх потім неможливо замінити:
З маленьким серцем
Вам високо не злетіти…
Захоплююсь, люблю..
І так, між іншим, вас навчаю.
І дякую, що вас в житті своєму маю.
Буває дуже важко…
А буває – як в польоті.
Напевно, це й тримає в школі на роботі.
Буває, в мене теж “сідає батарейка”…
Та ледь заходжу в клас-
Я – як “новенька”.
Бо раптом випав зуб у Марка дома,
А в Дмитрика вже від письма ось перевтома…
Діанка принеслА букет троянд…
А хтось з майданчика несе в болоті нам “брильянт”…
А хтось м’яча ось на футболі не дає,
А хтось його занадто сильно б’є…
Хтось плаче, хтось сміється, вередує…
Життя у школі повсякчас вирує…
Втомилась? Ось обійми від Сашка…
І поцілунок в щічку від Юрка…
Назар біжить втішати вже з Тимуром,
Допомагають рАзом два Артура…
Артем вже пригорнувся й Кіпріан, Матвій і Макс, Кирило і Орхан…
Вже другий Марк з Міланою втішає,
А всім разОм їм ще й Ілля допомагає…
Хтось дивиться на це все збоку й співчуває…
І вчитель лиш ціну ось цьому знає…
Зі святом, колеги!!!!
Бохонко О.і 1-В
